Як Апчхи і Кахи від Колі утікали

Десь не так далеко, як би хотілось людям, у країні Хворобії серед багатьох бактерій, вірусів, личинок і симптомів жили два друга.
Першого звали Апчхи. Його улюбленим місцем був ніс, що відразу після прибуття починав сопливити, чесатися. Апчхи намагався закласти носа якнайдужче. І, коли йому це вдавалось, весело танцював серед ночі. А людям здавалось, що вони храплять.
Кахи ж поселявся у горлі. Він любив покататись на гортані і трахеї. А, коли на нього не звертали уваги, міг спуститися нижче, викликаючи лаючий кашель.
Спочатку батьки Колі на ранкові Апчхи і Кахи не зреагували.
Напоїли синочка теплим чайочком і пішли разом з ним гратися й гуляти, адже на дворі золота осінь і вихідний.
Апчхи і Кахи від холоду почали сильніше танцювати і кататися -- треба ж грітися.
Та так розійшлися, що до них Температура завітала:
--Що це у вас за гармидер тут. Ану приберіться трохи.
Після прогулянки хлопчика поклали в ліжко. Думала матуся малого погодувати, а він відмовляється.
Зробила чай з малиною і медом:
-- Будемо тебе лікувати.
Апчхи і Кахи Малину і Мед зустріли, привітали.
-- Гляньте, як вас мало, а ми вже он так виросли. Давайте, ви не будете нас ганяти.
Гості перезирнулись і промовчали. В них попереду довга дорога -- всі корисні речовини з себе Колі віддати.
Температура трохи притомилась і разом з пацієнтом заснула.
Коли малюк прокинувся, говорити йому було важко. Мама напоїла малого знову чайком. Ромашковим з тертою смородиною.
Коли ж вони потрапили до рота, Апчхи і Кахи вже мовчки провели їх поглядом.
Згодом, після запашного курячого бульйону татусь дав малому таблеточку-цукерочку. Вона пахла евкаліптом.
-- Тримай, синку, це трохи допоможе твоєму горлу.
Від Евкаліпту два зловмисники сховались. Їм вже не хотілось ні танцювати, ні кататися.
Ще чай з Медом і Малиною.
Апчхи і Кахи навіть подумали про втечу вік Колі...
Але наступила нічка. Ні чаю, ні бульйону, ні евкаліптових цукерок.
"Воля!" -- подумали розбишаки і знову прийнялись за танці і катання-гойдання.
Та так веселились, що Температуру розбудили.
А через неї й Коля прокинувся, розплакався.
Татко взяв хлопчика на руки, матуся чайок з липою, малиною і медом зробила. Малюк випив, і Кахи з Апчхи зовсім принишкли.
Та вранці кашель став сильніший, Кахи пересунувся нижче.
Маленькому дали ліки.
Солоденький Сироп добрався до Кахи дуже швидко, і той злякався. Від Сиропу бідний аж впрів. Але згодом йому полегшало.
Носику теж полегшало. За Апчхи ганялись маленькі краплинки, які лікували нежить.
Та ліки від застуди за чаєм з медом і малиною Коля пив і вранці, і ввечері, та й в обідню пору, тому Апчхи і Кахи зблідли і зменшились.
А де ж поділась їхня енергія?
Невгамовні танцюристи і любителі погойдатись досиділи до вечора тихком-нишком.
І, коли малюк ліг спати, непрохані гості не заснули.
Ні-ні, вони невіть бешкетувати не могли -- Малинка, Калинка, Липа, Мед, Сироп і Краплявніс за ними уважно стежили.
Тому бешкетники, опустивши голови, пішли геть.
І не лише від Колі, а подалі з їхнього дому, де любили чай з малиною і медом, їли цибулю і часничок.
Як ти думаєш, чому?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна