Катруся, курносий ніс і історія

З дзеркала дивились великі очі, маленький курносий ніс і дві косички розлетілись в різні боки.
"Ще б ластовиння на лице, і справжня Пеппі Довга Панчоха," -- сумно подумала Катруся, натягуючи на чоло теплу шапку.
Пора до школи.
Ех, уроки вивчені, вчителі хвалять, а от однокласники...
Оленку в окулярах і її, Катрусю, не люблять.
То за косички смикають, то курносою називають. Оленка взагалі чотирьоока у Олега і Андрія -- найбільших класних задирак...
Катя зайшла до класу разом з дзвінком. І, не встигла роздягнутись, як її покликали до дошки.
Був урок історії.
І домашнє завдання -- особливості трипільської культури та її вплив на сучасну Україну було виконано давно.
-- Представники Трипільської культури жили в наземних хатах, які мали всередині власну піч.
Клас затих і уважно слухав.
-- Екскурсовод у музеї розповідала про розвиток у трипільців гончарного мистечтва і показувала тарілки та глечики, розписані ще в ті давні часи. Фарба накладалась кількома шарами, а кольори і зараз яскраві. Візерунки ж нагадують сучасні орнаменти.
І учениця, як доказ, показала фотографії, зроблені в музеї.
-- Сідай, відмінно, -- сказала вчителька.
Хоча однокласники ніяк не могли оговтатись -- хлопці замість орнаментів полюбляли трансформери і конструктори, а дівчатка -- Барбі і фей.
Катя і на малюванні була захоплена трипільською культурою -- вона малювала натюрморт. А глечик і тацю розписала древніми візерунками.
--Як гарно, -- знаєш, зараз у будинку культури проходить конкурс дитячих малюнків до свята працівників культури. Давай, і твій відправимо.
Катруся була у захваті.
Вже і про стирчачі кіски забула, і про великі очі.
Оце мама зрадіє!
Дівчинка просто бігла додому, попереду ж іще тренування.
Але ввечері мама стурбовано питає:
--Донечко, тебе нічого не болить?
--Ні, -- і Катя разом з ратом і сестричкою полягали спати.
Ранок знову з переживаннями.
Сьогодні вже ні історії, ні малювання нема.
Катя сміливо йде до школи, готуючись до насмішок...
Але там справжня тиша.
Ні Олега, ні Андрія нема.Та ще кількох хлопчиків.
Класний керівник перед першим уроком повідомила, що учні вчора потрапили в лікарню.
-- Тому, якщо почуватиметесь зле, відразу йдіть в медкабінет.
День за днем проходили все краще.
Без головних задирак, у класі було спокійно.
Катя почала посміхатися частіше, відповідати на уроках жвавіше.
На щічках заграв рум'янець, косички після нового шампуню гарно укладались з обох боків.
-- За перемогу у дитячому конкурсі на кращий малюнок нагороджується Катерина...
Катруся підстрибнула на місці.
"Ура, перемога!"
Навіть повернення класних забирак її вже не лякало.
А ті після лікарні теж змінились.
Замість чотирьоокої Оленки і курносої Каті вони бачили розумних однокласниць.
Хіба над такими можна сміятись?
Ні, треба вибачитися і попросити, щоб вони допомогли їм з уроками.
Правда?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна