Skip to Content

Кошик

Давно-давно він був лозою.
Ріс собі понад річкою. Вітер наспівував йому пісень, сонечко вранці будило теплими промінцями, а річка напувала прохолодною живицею.
Потім йому пригадувались теплі руки, запах фарби та лаку...
І ось він лежить собі серед інших, круглий, високий, розмальований квітами.
Дощ...
На нього крапали великі краплини. Теплі. Як тоді, коли маленькі листочки зеленіли на лозі, а вітер грався, заплітаючи лози.
Маленькі ручки підняли догори Кошик.
-- Мамочко, а можна мені цей!!!
Пальчики пробігли по фарбованих квіточках, по листочках і повернулись до ручки.
Кошичку було лоскотно.
Тільки нічого не вдієш.
В теплі хати новому мешканцю захотілось заснути.
Але Софійка мала на Кошик свої плани.
Вона поклала до нього м'ячик, люльку і гаманця.
-- Давай пограємось у магазин, -- запропонувала вона мамі. -- А я зможу з ним до лісу по ягідки та гриби ходити?
-- Аякже, серденько. Тільки весною в лісі хіба що квіти збирати.
Кошик згадав синьоокі волошки, біленькі ромашки..
-- А ми поїдемо по квіти?
-- Зараз ще холодно. Після Великодня подивимось.
-- Я свою пасочку понесу святити, -- захлопала в долоньки дівчинка.
Вона поклала покупку на стіл і вийшла з мамою геть.
День чи два Кошик стояв у самоті.
Потім у нього щось поклали. Легке, гладке.
Софійка вийняла, розгорнула, приклала.
-- Яка краса, дуже гарна серветка. Дякую, бабусю.
За день до Кошика і Серветки приєднались кілька дерев'яних яєчок. Одне з них було розмальоване такими ж квітами, як і Кошик.
Того ранку в кімнаті всі метушились.
До столу раз за разом підходили, щось клали, щось забирали.
Новим друзям захотілось тиші.
Але не тут то й було.
Кошик знову взяли в руки, а до нього почали щось складати.
" Як гарно все пахне."
Потім на нього лягла Серветка.
Ручку взяли малі пальчики.
А за мить їх обвіював Вітерець.
Задзвонили дзвони. Так голосно-голосно. І зовсім поряд.
Кошик поклали. З нього зняли покривало, запалили свічку.
Крап-крап-крап!
Кілька крапель впало на боки, одна на ручку.
Свічка зашипіла і погасла.
Його знову взяли в руки, понесли додому. Там розклали. Залишивши всередині лише дерев'яні яєчка, Серветку і Свічку.
І поклали на полицю.
Дверцята шафи зачинились.
Кошику залишилось чекати нових пригод - походу за ягодами, грибами, квітами.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна