Цікава мурашка

У великому мурашнику жила малесенька мурашка.
Вона лише недавно народилась, тому все їй було цікаво.
Спочатку мурашка дослідила свій мурашник. Вона дивилась, чим займаються дорослі, і намагалась їм допомогти. Але це завжди оберталось чимось розбитим чи поломаним.
Невдовзі у мурашнику не залишилось і щілини, куди б не засунула носа ця цікава мурашка. Тому вона вирішила подивитись на світ за межами дому.
Мурашник знаходився під деревом на величезному полі.
Малюк спочатку вирішив дослідити дерево. Він ліз наверх по стовбуру, поки не добрався до гілок з листям. Обдивився уважно зелені невідомі йому рослинки, що тримались за гілку, і пішов далі. Дойшовши до краю гілки, з неймовірним захопленням глянув довкола. Сонце саме підіймалось на небо, заливаючи рожевим світлом поле, де дозрівала пшениця. А листочки на дереві лагідно підспівували вітерцю.
Раптом почувся спів пташки. Ця пісня була такою прекрасною, що мурашка вирішила подивитись на співака.
Не знала вона, що птахи їдять мурашок. Піднялась на іншу гілку, а там сиділа гарна жовта пташка, яка так гарно сиділа.Раптом вона помітила маленьку мурашку, перестала співати і почала наближатися до малюка.
Комашка почала задкувати, а тоді взагалі втікати. Заховалась за листком.
Пташка не помітила і полетіла далі.
А малюк спустився по дереву і пішов гуляти по полю. Там були сотні його родичів. Хто носив зернята, хто травичку, а інші просто бігли кудись.
Маленька мурашка подивилась навколо. Вона вирішила піднятися на колосок і обдивитись. Над полем якраз летіла та пташка, що співала на дереві. Вона побачила мурашку і підхопила її.
Але маленька мурашка вислизнула з лап птахи.
Вона швиденько повернулась додому.
І більше не виходила з мурашника, доки не виросла , і їй цього не дозволили.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна