Як Їжачок ялиночки рятував

Як Їжачок взимку ялинки рятував
Наснилось Їжачку, що він прокинувся весною, а довкола жожної ялинки не росте, та й у цілому лісі ні одної не залишилось.
Аж прокинувся малий!
Хотів було з-під ковдри вилізти, але лапки змерзли.
Завернувся він, наче в шубку, і вийшов на вулицю.
А там!!! Білі шапки на соснах, шубки на ялинках, земля теж біла-біла.
Ступив Їжачок на неї -- ох як холодно!
Взув подаровані овечкою валяночки -- тепло.
Пішов малий на улюблену галявину, де він з друзями гуляти любив.
Тут і овечка Біленька, і козеня Прудке, і зайчик Вухастик, білочка Спритна -- сві в зборі.
-- Що ви тут робите? -- з цікавістю підійшов малюк.
--Ти чому не спиш? -- спиталась Спритна. --Тобі не холодно?
-- Наснився мені сон, що весною жодної ялинки в лісі не зосталось.
-- Все може бути. Попереду Новий Рік, люди до цього свята зелені красуні рубають, в міста і села забирають, -- овечка була найстаршою і найрозумнішою.
-- Треба цьому зарадити! -- Їжачок спочатку й не помітив, що на маленькій ялиночці біля друзів яблучка, шишки, грибочки й горішки висять.
-- Ми теж до свята готуємось, -- Білочка показала на пташок, що несли в дзьобах ягідки для прикрас.
Раптом на дорозі неподалік загуркотіла машина. Вони зупинились зовсім поряд і вже за кілька хвилин на галявину вийшли чоловік з дружиною та троє діток.
Малюки відразу ж почали снігову бабу ліпити. І ялинку побачили:
-- Гляньте, яка гарна, -- сказала найстарша дівчинка. --Може, ми її собі візьмемо.
Мама з татом підійшли до прикрашеної красуні.
-- Мабуть, це звірята готуються до свята. Ми не можемо її забрати.
Тато похитав головою.
Тут найменший синочок побачив заяче вушко:
-- Зайчик, зайчик!
Вухань злякався і втік. А от Їжачок лишився.
Спочатку думав скрутитися клубочком, але побачив добрі дитячі очі.
"Мене не образять." І малий виліз зі схованки.
Мама взяла його на руки. Почала гладити теплою рукавичкою:
-- А тобі чого не спиться? Ялинки захищаєш? -- і радісно додала -- Давайте краще не зрубаємо, а у відро ялинку викопаємо, щоб після свят знову посадити. Ще й друзям так порадимо.
Вона відпустила малого захисника:
-- Можеш спати спокійно, з ялинками нічого не станеться.
Їжачок їй повірив. І після того, як гості пішли, а він попрощався з друзями, запропонував для певності зелені красуні прибрати -- горішки і ягідки повішати.
Так вони й зробили.
Коли колючий сонько поокинувся весною -- всі ялиночки були на місці.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна