Великодня казочка про Кролю

В одному лісі, зовсім не зеленому і темному, а з великими яскравими квітами замість трави, з чудернацькими деревами-парасольками з різнобарвними листочками жили кролики.
І була серед них маленька біленька Кроля -- велика модниця. Шила собі платтячка сама. А на прохолодну погоду одягала гарне рожеве пальто.
У шафі біля виходу з нірки її чекав кошичок. Саме сюди вона складала ласощі, коли збиралась з друзями на пікнік.
Та якось трапилась з біленькою вухатою модницею пригода.
Як завжди у суботу вранці Кроля взяла кошичок і вийшла на вулицю. А там стільки галасу:
-- У мій кошик більше не влазить!
-- Мої яйця розкотились!
-- Ой, лишенько, а мої й досі не пофарбовані!
Кроличка так і стояла на порозі домівки, нічого не розуміючи.
-- А завтра Великдень! -- мама взяла її за лапку і повела у комору.
Там в коробочці лежали розмальовані яйця.
-- Це твоє перше свято. Візьми кілька, що найбільше тобі подобаються, і поклади до кошика. Їх ти віднесеш і подаруєш дітям.
Кроля виконала все, що просила мама.
І раптом зник ліс, інші кролики, мама, а маленька біленька кроличка сиділа біля величезної подушки і слухала, як спить Дівчинка -- її нова подружка. Саме їй вона принесла до свята фарбовані яєчка.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна