Порятунок Зіроньки

Червона Зіронька тихенько спостерігала за круглим Місяцем вночі. І, дивлячись на мерехтливе світло зірок, мріяла полетіти до них.
Та раптом невелика тінь пронеслась поверхнею води. А з човна у море посипалось сміття.
На мрійницю впало щось прозоре. Але, коли вона спробувала звільнитися, дужче заплуталась у пакеті.
Ніч змінилася ранком.
Небо над морем було таким чистим, а сонечко пригрівало та лагідно, що всі морські мешканці з задовоненням вийшли на прогулянку.
Різнокольорові медузи плавали майже на поверхні, нагріваючи прозорі шапочки. А тоді хвилькою опускалися нижче.
Під ними зграйками крутилися рибки. - золотисті, сріблясті, блакитні, наче небо, чи смугасті.
Морський Коник то підіймався до самої поверхні, то опускався аж до дна морського.
Саме він раптово почав галасувати:
- Ой, біда! Ой, біда! Всі пливіть сюди!
З-під каміння вибіг Краб, рибки на мить зупинилися і припливли до коника.
Біля нього лежала Зіронька.
Рибки разом почали підіймати край пастки. Але справа рухалась повільно, поки Краб обережно, біля промінця Зірочки не розрізав пакет клешнею.
"Клац-клац, клац-клац!" - і за мить полонянка вільна.
А розірвану пастку друзі віднесли до глибокої ущелини і засипали піском, щоб вона вже нікому не причинила шкоди.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна