Планета "загублених" шкарпеток

Цю історію мені розповідали, коли я вже зовсім доросла скаржилась на те, що у моїх дітей чарівним способом спочатку зникає одна шкарпетка.
Так ось.

Жили були на далекій-далекій планеті інопланетяни. І, хоч мали вони дві ноги, як і люди, дві руки і двоє очей, навіть носики їхні були схожі на наші.
Та є у них одна особливість - дуже довге вушко, що підіймалося високо-високо, тому сильно мерзло. А зверху воно так нагадувало нашу людську п'ятку, що їх всі називали п'ятковушками. Інопланетяни, коли шукали спосіб зігрітися, спробували і людську шкарпетку.
І так вона їм сподобалась - зручна та тепла.
Але так, як вухо було одне, то забирали мерзляки з далекої планети по одній шкарпетці. Маленькі вибирали собі крихітні, яскраві та з малюночками. Дорослі брали до вподоби.
Тільки траплялося так, що принесені шкарпетки були занадто великі чи маленькі.
П'ятковушки кидали їх у спеціальну купу.
От одного разу маленький інопланетянин дістав собі шкарпетку на вушко. Та вона була завелика. Пішов малюк до купи з непотребом, а вона така велика, що й небо затуляє вже.
"Якщо туди покласти ще шкарпеток, вона й сонце затулить."
Думав він два дні, як вирішити цю проблему.
Сказав і мамі з татом, і своїм друзям.
- Може, повернути їх на землю? - запропонував ввечері татусь.
- Але як згадати тих, у кого ми їх брали?! - спитала матуся.
Всі п'ятковушки наступного ранку зібрались біля велетенської купи зі шкарпетками.
- Цю взяв я, - сказав один інопланетянин. - І я пригадую дівчинку, що їх носила. Я віддам шкарпеточку.
Пройшло багато чи мало часу, але з тої купи, що була, залишилось вже менше половини - решту повернули землянам.
- Відтепер непотрібні шкарпетки відразу треба повертати.
- А що робити з цими? - спитався найбільший п'ятковушка, якому найважче було знайти потрібну по розміру одежу.
- Десь я підглянула, як на Землі ці самі шкарпетки плетуть. Треба й нам спробувати, - тихо мовила старенька інопланетянка.
І за кілька днів з загублених і нікому непотрібних шкарпеток найбільший п'ятковушка мав зв'язаний для нього шкарпетон.

Так і повелося, що іноді шкарпетки повертаються до своєї пари і господарів, а іноді залишаються жити десь далеко. Може, на вушках таких от інопланетян.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна