Місто неслухняних фруктів і овочів

А ви ніколи не задумувались, що трапляється з тими овочами, які втікають з лотка на базарі, з пакета чи тарілки?
От мені розповіли. А я з вами поділюся.
Жив у коробці з такими ж червонобокими братами Помідор. Поважний і круглий.
І, коли його купили, не захотів він стати салатом. Та й рагу не захотів.
Втік тихенько з пакета... аж у місто неслухняних овочів і фруктів.
Знайшов тут вулицю Помідорну та й став жити у пустому будиночку.
Якось вранці він прокинувся з думкою, як же у цьому гарному місті ще й досі є пусті будинки. Та не довго, рушив між чудернацьких древ і яскравих квітів блукати.
Аж тут на зустріч йому йде Апельсин, такий самий круглий. Тільки не червоний, а оранжевий.
І бік у нього підозріло побілів.
- Що з вами трапилось, пане?
- Я вжее тут довго живу, багато бачив. От і прийшла моя черга покидати місто. Колись давно я скотився з дерева, та й не у кошик, а повз. Так і сюди потрапив. Думав, що довго житиму серед цієї краси. Але ми, фрукти й овочі, маємо дарувати свою вроду і користь іншим - людям та тваринам. Якщо ж нас вчасно не з'їдять, ми зіпсуємося.
- Не хочу просто зіпсуватись. Хочу ппотрапити у якийсь салат і порадувати смаком якусь дівчинку чи якогось хлопчика.
І тільки він це вимовив, як опинився у тому ж пакеті, звідки викотився.
А ввечері Помідор став частинкою вишуканого капрезе. І всі ще довго згадували неймовірно смачний салат.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна