Фея Квіточка

Цього року весна запізнювалась. Поле без снігу потребувало сонячного тепла, але вітри його зовсім не підпускали до землі.
Та весна мала маленьку крилату помічницю. Фея Квіточка поспішила через луг і поле. Де вона торкнеться землі, зелень проростає, посміхнеться - квіточка пелюстки розкриє.
За день стільки квітів розцвіло, що ввечері, як прийшов Морозець, аж злякався - вся земля кульбабками всіялась. Заглянув на дерева поруч, а вони теж квіточками вбрались. Тупнув спересердя, дмухнув, вкриваючи все памороззю та й пішов у краї, де вічний холод панує.
Вранці до такого яскравого поля прилетіли перші бджоли та метелики. А в повітрі дзвеніли пташині пісні.
Сонечко посміхнулось згори, торкаючись руками-промінцями кожну квіточку, кожну травичу.
Так маленька Фея проклала дорогу на землю Весні.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна