Пісенька

Небо вкрила темна перина ночі.
Коник тихенько у конюшні їв вечірнє яблуко.
Йому зовсім не хотілося спати, він любив спостерігати за зірками.
Раптом небо затягнуло хмарами, заблимали блискавки, загуркотів грім...
А під ногами коника опинився Павучок.
- Друже, рятуй, боюся! - зарепетував крихітка при наступній громовиці.
Він піднявся по гриві і сховався за вухом.
Коник заспівав:
- Дощик, дощик накрапає,
Землю щедро поливає:
І хатинку, і лісок,
Всі городи і садок.
Тут вже й павучок приєднався:
- Крап-крап-крап,
Крап-крап-крап!
У калюжі живе краб,
Під дощем купається,
Краплям посміхається!
- Страх утік від нас далеко,
Погуляємо і ми...
Павучок посміхнувся:
- Наче морем по калюжі
Попливу я в синю даль,
І візьму з собою друзів,
Ми розвієм всю печаль.
Гроза закінчилась так раптово, як і почалася.
Друзі задрімали.
А вранці, коли виходили на прогулянку, Коник з Павучком побачили веселку.
Вони хотіли знову заспівати нічну пісеньку. І тут почули, як у відчинному вікні її співає принцеса.
- Мабуть, вона їй наснилась, - посміхнувся Павучок.
Коник загадково промовчав - він записав пісеньку для принцеси і передав її жайвором до замку:
- Така гарна пісенька могла й наснитися.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна