Яблучний вітер

Одного ранку кроленя Ух прокинувся від того, що вітер відчинив вікно у його кімнату.
Малюк думав вже зачинити вікно і лягти знову в ліжечко, але, підійшовши до підвіконня, завмер.
Звідти пахло яблуками. Солодкими і соковитими, якраз такими, з яких матуся пече смачний пиріг.
Ух побачив, як вітерець несе йому у вікно кілька яблуневих листочків. Жовті з задоволенням витанцьовували з ще зеленими.
А серед них...
Він не міг роздивитися, доки на вікно не впало кілька невеличких червоних яблучок.
- Якраз мамі на пиріг, - прошепотів на вушко вітер, розвернувся і полетів ще комусь нести гостинці.
- Дякую, яблучний вітре, - донеслось до нього від кролика Уха, що якраз зібрав яблучка і зачиняв вікно.

©Марія Солтис-Смирнова