Подарунки від гномика

За вікном крихітної хатинки-дупла у старому дубі завивав вітар, час від часу запрошуючи до танцю то поодинокі краплинки, що не втрималися на хмаринці, то пожовклі листочки граба чи клена.
Лісовий гномик Грибочок пив теплий чай і читав свіжу газету, яку вранці принесла Сорока.
"Зима близько!" кричав заголовок на першій сторінці.
- Так це значить, що свята наближаються! - зрадів гномик.
Він побіг у комірчину за інструментами, дістав з-за порогу принесені якогось теплого дня жолуді і щишки, гілочки й горішки і взявся до роботи.
Кожному звірятку задумав подарунок зробити, кожній пташечці.
- Їжачок з Борсучком спати ляжуть. Ведмедик також. Треба їх раніше привітати.
Вистругав з гілочки для ласуна Ведмедика ложку, Їжачку заспинний мішечок пошив, а Борсучку - справжню лопатку.
Та як же в такий вітер до друзів потрапити? Ще й у таку темінь!
Глянув гномик на годинника. Вже й спати треба.
Вранці виглянуло сонечко, неначе запрошувало на прогулянку.
Та тільки Грибочок до дверей, як там білобока з газетою.
- А що за пакунки? Кому подарунки?
Відразу почала згадувати, чи ніхто іменини не святкує. Ні, наче.
- Сюрприз, - сказав гномик і, взявши газету, рушив до лісу.
Тільки Сорока так швидко не здалася. Стрибала поруч і все випитувала.
Розсердився Грибочок і сказав:
- Якщо не перестанеш, залишишся без подарунка!
- І мені буде? А що? А коли?
Але згадала, що мала летіти пошту розносити, машнула крилом:
- Потім,- і полетіла.
Гномик провідав усіх товаришів, побажав їм солодких зимових снів і повернувся додому. Робити подарунок для лісової поштарки.
Може, хтось здогадається, що він зробив?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна