Совеня і перший сніг

Совеня підбігло до мами:
- Матусю, там на вулиці сніг! Нумо гуляти!
- Зачекай. От нову казку допишу і полетимо.
Малюк підійшов до віконця і дивився, як падали сніжинки донизу.
Ось і сусідня гілка вкрилася пухнастою ковдрою. Зелена глиця побіліла, як і усе довкола...
Хмари наче висіяли всі сніжинки і з легкістю полетіли кудись.
Окраєць місяця зачепився за гілку вгорі.
Але що це?
Білий сніжок заблищав різними кольорами...
- Полетіли? - спитала матуся.
- Так! Я з радістю пірну у найбільшу кучугуру, - зраділо Совеня і почало вниз.
Мама-сова злянула на недописаний аркуш паперу. Але казка зачекає! Сьогодні ж випав перший сніг!
І вона кинулась наздоганяти Совеня.

© Марія Петрівна Солтис-Смирнова