Асколотль

Асколотль дивився на небо.
Воно здавалось таким сірим і сумним, що малюк почав підійматися поближче до поверхні.
Як же він здивувався, коли побачив, що на воді плавають білі сніжинки.
Маленькі і більші падали вони з неба.
Асколотль повернув свої плавники, оглянув їх і подумав, що він зараз схожий на сніжинки.
Перед його носиком одна розчинилися у воді. "Але я не зникаю в воді. Я тут живу."
І малюк пірнув під воду. Вдома він розповість всім, зо бачив, як х неба падали крихітні білі зірочки, чимось схожі на них.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна