Овечка Поллі

Овечка Поллі стояла на пасовищі і спостерігала, як її кучерями грається вітер.
Вовна хвильками перекочувалася.
Як і трава внизу.
Поллі вхопила травинку перед самим носом, повернула голову, смикнула ще одну.
І поволегьки пішла до кошари. Якраз туди, здавалося, й дув вітер.
Там вже чекала мама.
Вітерець вмостився на соломі під дахом.
Стало тихо.
Поллі лягла біля мами.
Сонце якраз зайшло за сусідню гору.
Пора спати.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна