Метелик і сонце

Жив на світі незвичайний метелик. Його крильця здалеку блищали місячним дужками. А ближче до середини мерегтіли зірочки.
Та Метелика мріяв про сонце. Він кілька разів навіть спробував до нього летіти. Але бракувало сил.
Одного разу вітер заніс Метелика у незнайомі досі краї. Малюк побачив поруч жовте поле.
Він підлетів ближче і завмер від здивування. Все поле було наче засіяне сонцями, великими і малими.
Жовті квіти повернулися до ранкового сонечка і насолоджуватись його теплом.
Метелик глянув на небо, тоді на поле.
Він знайшов своє сонце.
З того часу й живе цей незвичайний метелик серед соняхів.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна