Skip to Content

Панчішки для Павлусі

Жила собі маленька павучиха Павлуся.
Та така вона була мале, що ще навіть павутинку робити не могла.
Вчили її мама й тато, вчили дідусь і бабуся. Навіть братики з сестричками вчили, а в Павлусі нічого не виходить.
Їй краще спуститися по татовій павутинці з дому і досліджувати то кущик, то травичку поруч.
Аж трава пожовкла, кущик почав листочки губити. А Павлуся, хоч і хоче гуляти, та ніжки мерзнуть.
- Треба тобі шкарпетки сплести, -- сказала Бабуся, яка якраз в'язала новий шалик.
- Я ж не вмію, -- засмутилася мала.
- Сідай і дивися.
Павлуся нині нікуди не поспішала, бо на вулицю хлюпав осінній прохолодний дощ. Вона уважно слухала бабусю і дивилася, що та робить.
Ось уже і в малої павучихи з'явилось в'язання.
Бабуся підказувала, показувала:
- На шкарпетку досить, -- закінчила вона.
- А можна довшу? -- спитала Павлуся.
- Звичайно.
Павлуся все плела і плела...
- Це вже справжні панчішки будуть, -- засміялась бабуся.
- Тепленькі панчішки, -- підтвердила Павлуся і почала другу. Вона хотіла нині одягнути всі ніжки. Тож треба поспішити.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна