Павучок мандрує

Жив на світі маленький павучок.
Його домівка була такою непримітною, а ліс настільки знайомий, що малюк мріяв, поставивши ложку після сніданку на стіл, поїхати машиною подорожувати.
Коли він розповів про це батькам, вони охоче погодились:
-- На березі моря живе чайка, яку я кілька років тому з павутиння витяг, -- додав тато.
Кульки перекотиполя перетворилися в колеса, кілька листків лопуха і... машина готова.
Залишилося дочекатись попутного вітру.
Блакитне небо обіцяло хорошу погоду і павучки поїхали.
Вже залишили позаду рідний ліс, поле з рлмашками і волошками. По мостику перебралися через річку.
-- Ще лісок і все, -- пообіцяв тато-павук. -- Це мені чайка розказувала.
Але ліс все тягнувся.
Вже й смеркатися почало.
Світлячки побачили незнайомців і вирішили допомогти.
-- Де ж те море? -- тихенько питав Павучок сам себе.
І крихітні ліхтарики показали їм дорогу.
Невелика смужка піску відділяла павучків від води. В ній відбивався місяць і зірки. А хвилі лагідно шуміли.
Втомлені мандрівники подякували провідникам і заснули.
А вранці їх знайшла знайома чайка. Павучок не лише відпочив на морі, а й повернувся додому на пташиних крилах. Чайка принесла.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна