Гарбузовий рятівник

Якось вранці Локкі вийшов на город і злякався. Там нічого не було, окрім жовтогарячих гарбузів.
Їхнє листя трохи пожовкло і поскручувалось.
Кроленя злякалося, що гарбузам просто не вистачає води.
Воно вхопило мамину стару лійку, що колись була рожевою, але, крім носа і ручки більше нічого про це не нагадувало.
Локкі приніс води і почав поливати рослинки. -- Це вже не допоможе, -- сказала Ворона, що сіла поблизу. -- Бачиш, стебло висохло. Гарбуз дозрів. -- Так, тепер можна смажити насіння і пекти гарбузові пироги -- додала сусідка Мишка Мінні. -- А ви навчите мою маму це робити? -- спитав Локкі. Вони виростили гарбузи вперше. І ще нічого з них не готували. -- Аякже. Тільки спочатку я приготую кашу для своїх мишенят. Якщо ти поділишся гарбузом.
Кроленя відрізало скибу від найбільшого. -- Це нас на цілу зиму вистачить, -- зраділа мишка. -- Дякую.
Наступного дня цілий ліс ласував гарбузовими пирогами. Бо Мінні навчила маму Локкі, вона маму Поллі і Доллі. А до тої якраз заглянула мама Шустрика.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна