Хитрий Равлик

-- Ти повільний, як равлик! -- чулося звідусіль. Та так часто, що навіть снитися Равлику почало.
"Треба щось з цим робити," -- подумав він і вирішив схитрувати.
Завтра Равлику терміново треба було бути в селі -- там на ставку качки змагання влаштовували, а його попросили суддею побути. Повзти ж цілу ніч хто захоче!
Лис Хитрун щовечора туди на полювання та й жив він поруч.
Раврик спустився з улюбленого куща юіля лисячої нори: -- Спить ще!
Забрався він на спину і причаївся. Прокинувся Хитрун голодний і чимдуж до села.
Добре, що його вершник встиг хоч трохи за шерсть вхопилися.
Та на поворотах стрибати довелося високо. Його кидало то вправо, то вліво. Ледь доїхав на лисовій спині до ставка.
Зістрибнув, подумки подякував, заліз під великий лопуховий листок...
Вранці Равлика вже боліло: -- Більше так не хитруватиму. Краще повільно повзти, ніж на лисові кататись.
Правда?

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна