Skip to Content

Ідеальний різдвяний ранок

За вікном несподівано світліло.
Сова Ухха, котра щойно прилетіла з нічного полювання, охороняла останні зірки, котрі ще не згасли.
Тільки Різдвяна Велика Зірка ще залишалася на небі, не поспішаючи зникати.
Вона привітала ранкових колядників-снігурів. А тоді заглянула у вікно Вуханя.
Кроленя якраз прокинулось. Його переповнювали незвичні почуття.
"Сьогодні ж Різдво," -- подумав він.
Ось поруч у кутку пахне ялиночка, наповнюючи кімнату ароматом хвої, шишок і горішків від білочки, сушених грибів від їжачка.
Саме деревце -- знайдена Вуханем торік гілочка, яка прижилася в квітковому горщику.
З-за дверей почувся запах свіжого медового печива та какао.
Кроленя потягнулося і вистрибнуло з-під ковдри.
Шибку навпроти морозець розмалював візерунком з гілочок і ягідок, чудернацьких квітів та великого дерева посередині. Його гілки крутилися, завивалися, розцвітали спіральками.
Та підійти ближче Вухань не встиг.
У двері голосно застукали. "Так вміє лише Руда," -- посміхнувся малий кролик.
Білочка принесла подарунок. Навіть два. У розмальованих квітами коробках. У верхній, меншій, всередині щось задзеленчало.
-- Невже те, що я просив? Дзвіночок на двері? Зі шнурочком? Срібний? -- від радощів він стрибав довкола.
-- Так. А у другому пакунку щось неймовірне, -- змовницьки прошепотіла білочка.
Вона відкрила коробку. Там лежала "Велика книга чарівних казок".
З-за вікна почулися якісь дивні звуки. Ворона Каркара, побачивши книжку, змахнула крилами, залетіла у досі відчинені двері і, схопивши казки, зникла.
Тільки книга з кахками мала чарівну силк. Вона все важчала і важчала, поки не потягла ворону донизу.
З нірки їжачка Коля пахло свіжими тістечками. Він якраз прикрашав їх вершковим кремом, коли на поріг впала ворона з казками.
-- Куди це годиться? -- спитав господар непрошену гостю. -- Книжку треба повернути.
Він взяв тістечка, Каркару під крило і аішов до Вуханя святкувати Різдво.
Ухха вже спустилася до кролячої домівки.
Сьогодні вона не поспішає лягати спати. Адже зараз Різдво. Ідеальне!

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна