Skip to Content

Пожежа на полі

Того ранку ніхто не передчував біди. Хохуля Хомка прокинулася разом з сонцем і побігла шукати щось на сніданок, радіючи теплим промінням. Скоро травичка знову зазеленіє, розцвітуть квіти.
Ось піднялися в небо пташки. Хто пісню заспівати, а хто і в пошуках їжі, залишивши гніздечка з крихітними пташенятами.
Тільки необережні людські руки опустили в суху траву ще не згаслого сірника.
Трава швидко загорілась. Помітили це пташки і кинулися додолу. Крильцями почали махати, а від цього полум'я сильніше запалало.
Мишки, зайчики почали утікати. Та так швидко, що й хохулю наздогнали. Хом'ячок Піф від такого напору сусідів аж впав. І тоді помітив дим та вогонь, що наближалися.
-- Але ж тут наш дім! тут стільки гнізд з пташенятами! -- Хомка обернулася.
Мабуть, пташки так жалібно кричали, що небо не втрималось і заплакало. Дощ загасив вогнище. І виявилося, що всі домівки-нори, гнізда та пташенята цілі.
Пощастило!

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна