Дощливий день

Лисеня зранку прокинулось з усмішкою.
-- От, -- думає, -- піду на вулицю, пограюсь на травичці, простежу за метеликами, послухаю пташок і поганяюсь за ними.
Поки лисеня милося і снідало, розпочався дощ.
-- Все, відміняється прогулянка, --- зітхнуло малятко.
-- Нічого, ми влаштуємо вдома мандрівку, -- відповіла мама.
Спочатку мама-лисиця з малюком малювали: зелений ліс, блакитне небо і сонечко на ньому; травичка зеленіла під деревами, а на одному з них сидів дятел. Малюнок вийшов таким яскравим і живим, що у лисенятка склалось враження, ніби воно гуляє.
Потім мама читала малюку казочку про веселого дятла, який вистукував мелодії, коли добував собі обід.
Після казочки лисеня пішло спати, а, поспавши, будувало з глини хатку.
Ввечері маленьке лисеня лягало спати з думкою, що і вдома не сумно, коли падає дощ.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна