Пустощі їжачка

Якось їжачок Коль вирішив попустувати.
Він вибрався з нори на узліссі і побіг до найближчого села.
Там забрався у курник, влігся клубочком у сідало і задумав налякати півня. Та Голосистий побачив гостя і вирішив його провчити.
Не сильно, щоправда, бо Коль часто до них навідувався і розповідав про лісове життя. А, коли курочка Коко намагалася з двору утекти, згадав про вовка Сірого і лисицю Хитру, котрі цим точно скористаються.
Тож вийшов півник назад у двір, скликав курей до себе.
- Треба довкола сідала станцювати. Та так швидко, щоб у Коля в голові запаморочилось.
- То давайте індиків і гусей покличемо. Буде надійніше. - доповнила Коко.
Їжачок, поки чекав, задрімав.
І прокинувся від того, що довкола нього сільські птахи танцюють.
Гуси гелгочуть, кури квохкають. Лише горді індики крилами тріпочуть, але жодного звука не подають.
- З вами й пустувати не вдається, - розсміявся Коль.
І зібрався додому, бо короткий осінній день мінявся на пурпурові сутінки.
Більше він ніколи не пустував у селі.

© Марія Петрівна Солтис-Смирнова