Лисеня Хвостик і покинутий замок

Одного ранку лисеня Хвостик вискочило з нірки на пошуки пригод. Воно бігло вперед і вперед, доки не потрапило в геть незнайоме місце.
Перед Хвостиком був справжній палац з вікнами і дверима, з вежами, гарною ліпниною та високими колонами.
І тут було так тихо, що рудий пригодошукач чув власне дихання.
Спочатку лисеня побоювалося того, що може ховатися в похмурих стінах покинутого замку, але за мить цікавість перемогла. Хвостик переступив поріг.
Праворуч від входу була велика зала, у одному з її кутків лежали музичні інструменти. Ліворуч відчинені двері вели до замкової бібліотеки. На великому вікні яскрава вітраж з книжками.
Малюк вагався, яку кімнату дослідити першою.
Але любов до книжок потягла Хвостика до бібліотеки. Він всівся на підлогу і почав читати велетенську книжку про цей замок. Написала її лісова чарівниця, якій довелося зачарувати цей палац. "І тільки це заспокоїло ведмедя та вовків... Щоб звільнити замок від закляття, потрібно знайти чарівний бубен, зроблений з шоколаду."
- Шоколад?! А що це?!
Лисеня пішло шукати чарівний інструмент і знайшов його серед купи барабанів, труб та скрипок. Той відрізнявся не лише виглядом, а й смачним запахом.
Хвостик вдарив по бубну лапою, і від цього звуку замком прокотилася луна.
Довкола нього з'явилися дятли, ворони, зайці, білки, єноти. Лише вовки та ведмідь так і не повернулися. Мабуть, досі не змогли домовитись, чий це замок.
Тому тут оселилися інші дрібні звірі.
А лисеня часто відвідували їх. Не лише, щоб погратися, а й почитати нову книжку з замкової бібліотеки.

©Марія Солтис-Смирнова