Морква для мишки

Під жовтим листям ховалася мишача нірка. Мама-миша хотіла ще до зими встигнути зібрати з поля зернят.
Але раптовий порив вітру приніс на землю перший сніг. Під білою пухнастою ковдрою сховалася не лише мишача домівка, а й поле з зернятами та стежина до нього.
Зажурилася Мишка й сіла на порозі. Раптом на білому снігу з'явився Зайчик, що жив неподалік. Він простягнув сіроманці мішок з морквою:
- Це вам на зиму.
- Дякую, - тільки змогла прошепотіти мала миша.

© Марія Солтис-Смирнова