Ранкові роздуми жабки

"Хто прокидається у лісі разом зі світанком?" - гадала маленька Кваккі.
Жабка жила на лісовому болоті і спала лише вдень, коли спекотно, і вночі.
Та світанки вона зустрічала вгорі, на латаття. Застрибувала на найбільший листочок.
І чекала сонечка.
Але не в небі. Вона очікувала його купання в рідному болоті.
Так і сиділа. Тихо-тихо.
Ось вже промінчики понеслися лісом. Крізь сосни. Вісники близького Сонця.
Кваккі все ще чекала відповіді на своє запитання: "Хто ж прокидається разом з сонцем?"
І тут вона побачила пташку, що злетіла в небо, назустріч променям.
Десь серед кущів за болотом почулося "ку-ку, ку-ку".
Ось неподалік на сосні застрибала руда білка.
"Як всіх багато!"
Жабка вже не слухала. Вона дивилася, як підіймається сонце, щоб скупатися в її болоті.
- Ква, ква, ква! - заспівала вона новому дню.

© Марія Солтис-Смирнова