Собачка Гривенька

Ніхто, крім малого Владика з третього під'їзду не знав, як у їхньому дворі завелася пухнаста руденька Гривенька.
А хлопчик якось, як повертався додому, помітив під лавкою крихітне цуценя, що помістилося на паперовій гривні.
Тому й назвав знахідку Гривенькою.
Забрав малечу додому.
Але до вечора бабуся так розкашлялася, що хлопчик зрозумів - собачки вдома не буде.
Наступного ранку Владик прокинувся раніше.
Він знайшов на балконі кілька дощок і картонних коробок і вже збирався з усім цим в двір, як з кімнати вийшов тато.
- Давай, допоможу.
До зміни у пожежній частині і школи залишалась година.
Кілька дощок перетворилися у буду. Одну коробку розклали, щоб Гривеньці було тепліше, поклали на неї стару хлопчачу куртку.
Будку прилаштували під липою, поруч зі столом і лавками.
Гривенька відразу ж забігла всередину, покрутила хвостиком, вмостилася в куточку і...
- Вона ж голодна.
Хлопчик приніс з дому надбиту піалку з молоком, погладив цуценя і...помчав складати портфеля.

Усім мешканцям трьох будинків сподобалася нова сусідка. Дідусі і бабусі, що ввечері збиралися біля столу, не лише годували її, а й дозволяли посидіти на колінах.
Діти кидали з Гривенькою палички і бігали наввипередки.
Та одного разу...
Зі старої сумки баби Мані випали гроші. Руденьке цуценя це помітило чи почуло і кинулось до кількох папірців.
Гривні опинилися в зубах, а собачка мчала за власницею, обігнала її і вручила згубу.
- Дякую, - мовила розчулена старенька і погладила цуценя.
Так Гривенька стала героєм. Вона повертала всі згуби господарям.

Коли собачка підросла, вона набралася сміливості виходити з їхнього двору.
Але шумні вулиці її не вабили, Гривенька з радістю гуляла парком.
Одного разу на алеї вона побачила копійку. Та поблизу нікого не було. Мала скарбошукачка схопила знахідку і віднесла її до свого дому.
- А що це ти тут розкопуєш? - спитав за кілька днів Владик, що прийшов її провідати.
Собачка закрутила хвостом і почала пити ще сильніше. Ось заблищала одна копійка, друга.
- Та у тебе тут цілий скарб, - засміявся хлопчик. - Йдемо до магазину, купимо тобі якісь смаколики.

Владик взяв Гривеньку на руки перед входом в магазин. Вони ходили між прилавками. І собачка все роздивлялася. Хлопчик узяв для малечі кілька маленьких пачок корму.
Аж тут Гривенька побачила м'ячик і кісточку.
- Гав! Гав!
Влад витяг з кишені гроші. Він хотів порадувати собачку і взяв з собою кишенькові. Але чи вистачить на все?
Аж тут він побачив продавця - онук баби Мані.
- Привіт, Гривенько. М'ячик хочеш? Буде тобі подарунок за врятовану пенсію.
Задоволене цуценя бігло додому з м'ячики в зубах. У дворі вони гарно пограються.

У їхньому будинку оселився новий сусід. Він їздив на велосипеді з двома карапузами. І Гривенька часто їх супроводжувала в дворі.
" А якщо побігти за ним, " - подумало цуценя якось рано-вранці, коли самотній велосипед поїхав по тротуару.
Собачка кинулася навздогін. І за кільки хвилин її помітили.
- Будеш рибалити зі мною? - спитав велосипедист, що якраз повертав у бік озера.
Гривенька сіла біля дерева, коли вони зупинилися, і спостерігала, як з торбинки з'являються баночки, мішечки, розкладається вудилище.
Поплавок з гачком за кілька хвилин пронеслися над головою цуцика і майнули у воду.
"Упіймаю!"
І собачка кинулася в озеро.
- Не займай, - сказав рибалка.
Але цуценя вирішило трохи поплавати. Воно ж перший раз у воді.
На дні щось блищало. Гривенька набрала повітря, пірнула, а за хвилину витягла монетку.
- Ти навіть тут скарби шукаєш, - засміявся дядько Петро.
Але собака пірнула ще раз. І витягла перстень.
Того ж вечора вона переїхала жити в квартиру.
Аня і Сашко аж пищали від радостей, коли тато привів собаку.
Але кожного ранку Гривенька виходила на вулицю і жила цілий день в буді. Іноді вона рятувала загублені гаманці сусідів.
Та часто лежала собі на сонечку і раділа життю.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна