Лісова історія

Серед одного зеленого лісу жили сороки, ворони, горобці, дятли, щиглики, мови, білки, зайчики, їжачки, єноти.
Дружно усі доглядали за рідним лісом, влаштовували лісові свята, розчищали після буревію джерела.
Та так було не завжди.
Коли дерева в лісі були ще маленькі, а птахи і звірята лише поселялися серед сосенок, дубів, грабів, берізок та лип, пернаті жили між гілля собі, а зайці, єноти і їжаки собі.
Але якоїсь літньої ночі була сильна гроза.
Блискавки били одна за одною, наче перевіряючи землю на міцність.
Раптом одна необачно влучила у велетенського дуба - єдине велике дерево, на котрому було безліч гнізд серед гілок та не менше нір попри коріння.
Половина лісових мешканців водночас могли залишитися без домівок.
Тривожно стало довкола. Запала тиша.
Але потім сова сказала:
- Якщо разом, ми погасимо полум'я!
Сороки, ворони, щиглики, дятли, голуби, горобці полетіли по воду до озера.
Зайченята, білочки, їжаки, єноти, миші передавали один одному воду по землі.
І за якийсь час пожежа згасла.
- Змогли! Ура! - раділи усі.
На радощах їжачки танцювали з совами, білочки з дятлами.
Після того, як скінчилася гроза, у лісі відбулося велике свято.

© Марія Солтис-Смирнова