Сова

Того сонячного ранку сова Пуга ніяк не могла заснути.
- Така гарна золота і сонячна днина! Як спати?!
Вона заварила собі горнятко запашної кави.
Кружечку власноруч виліпив сусід Кріт. А от сушити подарунок довелося вже самій сові, хоч вона й не дуже любила сонце.
Кава подіяла. Очі розплющилися сильніше, сонце вже не сліпило. І сова полетіла обдивлятися, що ж натворила Осінь у рідному лісі.
Он Їжачок зібрав на спині купу жовтих листків, щоб утеплити нору.
Білки господарюють біля ліщини.
А то що? Миші зі слимаками і равликами гриби ділять...
Пуга згадала, що не снідала. Але свої мисливські звички вона вже призабула.
Сова полетіла назад - вдома її чекала запіканка з ягодами.
Але ж яка гарна Осінь довкола!

© Марія Солтис-Смирнова