Гном Смарагд

У бібліотеці, на найвищій книжковій полиці сидів гном і читав.
Його вже років п'ятдесят мучило питання длброти і милосердя. Але такого у своєму підземному житті Смарагд не зустрічав.
Тому якось вранці залишив Рубіна, Опала і Сапфіра, своїх молодших братів, і пішов шукати щастя.
Мав із собою жменьку таких же зелених камінців, як одяг та ім'я, тому завзято крокував у незнайомому напрямку.
Раптом довкола нього з'явилося троє дивакуватих людей у масках:
- Бородатий гном іде. Що в кишенях він несе?
Та Смарагд плдивився уважно на них:
- Розкажіть мені про доброту і милосердя.
Та розбійники про це нічого не знали, тому винувато переглянулися і розбіглися.
Зелені очі провели розгублено втікачів. І гном рушив далі.
Побачив він на узбіччі дороги, як двійко хлопчиків гірко плачуть.
Подумав, що зелені камінці їх потішать. І дістав із кишені дрібненькі смарагди.
- Дякуємо! Ви -дуже добрі! - вигукнули малі і перестали плакати.
- А що таке доброта? - спитався мандрівник.
- Ходімо з нами! І ви все дізнаєтесь!
Хлопчики побігли до бібліотеки, де працювала їх бабуся
Там вони піщли читати книжку про камінці. А гному попросили дати книжку про добро.
І таких що книжок у бібліотеці знайглося багато.
Тому Смарагд на кілька днів затримався.
Але він вже дізнався, що таке доброта і милосердя.
Сподіваюся, ти теж знаєш?

© Марія Солтис-Смирнова