Тетянка грається в снігу

Швидко промайнула за вікнами барвиста осінь.
Дерева вже зовсім скинули свій одяг, річка почала вкриватися тоненьким шаром льоду, а на небі вже кілька днів висіли важкі сиві хмари, які навіть дужий вітер не міг посунути з обрію.
Тетянка так хотіла гуляти, але на вулиці було дуже сиро, тому кілька днів вони вже не виходили.
Маленька цілий день слухала музику, читала з мамою казочки, гралася з ляльками.
Та ввечері перед сном, коли маленька з тугою подивилася у віконце, матуся пообіцяла завтра піти погуляти.
Тетянка лягла спатоньки під гарну колискову про котиків.
А вранці дівчинка не побачила нічого за вікном. Було все, наче в тумані.
Маленька хутко побігла до мами.
- Доброго ранку, доцю. Ось твоя кашка. Їж, а потім я тобі дещо покажу.
Тетянка швиденько поїла кашку. Вона дуже любила гарбузову кашку з медом, яку сьогодні приготувала матуся.
А тоді вони разом підійшли до вікна.
Мама забрала штори:
- Комарики летять! - здивовано крикнула Тетянка.
- Це не комарики, це сніжинки. Коли холодно, замість дощику з хмарок падає сніг.
- А калюжки будуть? - спитала дівчинка.
- Тільки тоді, коли він розтане.
- І гуляти не підемо, - засмутилась мала.
- От тільки сніжок перестане, підемо, - втішила матуся.
Поки вони прибирали всі іграшки, готували смачний супчик, мили посуд і підмітали, сніг закінчився.
Вірніше, перестав падати, але лежав на травичці, дорогах і вкрив собою дерева та кущі.
Але час прийшов лягати вже спатоньки.
Підемо зустрічати татка, - нагадала мама подивившись на маленьке засмучене і втомлене личко.
Тетянка швиденько заснула, а, коли прокинулась, відразу побігла "одягатися".
Вона принесла свої речі до мами і допомагала їй натягувати теплу кофтину та колготочки.
А зверху матуся оділа маленькій новий теплий комбінезон з вишитими зайчиками.
Дівчинка поклала до кишеньки свою крихітну лялечку, одягла рукавички з маминою допомогою і пішла до дверей.
На вулиці було все таке біле, що Тетянка мимоволі закліпала.
Вони пішли до найближчого скверика, де вітер намів невеличкі кучугури.
Мама показала доці, як ліпити сніжки перед цим давши дівчинці доторкнутися до снігу самостійно.
Вони ліпили снігову бабу, у якої носом була маленька гілочка, а очима дві шишечки.
Тетянка змітала ручками сніг із лавочок, щоб зробити сніжки та малювала гілочкою по снігу.
Трошки далі матуся показала на снігу різні цяточки:
- Дивися, доцю, це сліди горобця чи синички. А ось тут білочка пробігала.
Дівчинка дивилась на ці незрозумілі узори на снігу і навіть пройшлася по них. Сліди рудої білочки привели дослідницю до високої зеленої сосни.
І прямо перед нею з дерева впало трохи снігу, а потім і пуста шишка.
- Мабуть, руденька пухнаста білка прибирає також, - сказала з усмішкою мама.
Короткий день швидко змінився рожево-фіолетовими сутінками.
Гості парку залишили жменю насіння маленьким горобцям та кілька горішків для руденької білочки, що тут господарювала.
Вони пішли на зупинку зустрічати з роботи татка.
А по дорозі додому Тетянка йому розповідала про снігову бабу і сліди білочки.

© Солтис-Смирнова Марія Петрівна