Цукерки для братика

- Лесю, Лесю, ну скажи, що ти ніколи не з'їж мою цукерку.
Двоє лисенят Лесик і Леся сиділи біля тарілки з медовим і цукерками від Бджілки.
- Ніколи! Точно ніколи.
За три дні Леся побігла допомогти татові на пасіці, де жила І Бджілка.
Вдвох вони поновлювали похилені вітром вулики, покривали їх додатково мохом і підписали прутиками.
- Це для тебе, - сказала Бджілка і вручила маленький лисичці чотири цукерки.
Леся любила осі з запахом липи найбільше. Вона б з'їла їх прямо зараз усі. Але та обіцянка братові не дозволяла їй так вчинити.
- Дякую!
Руденька поклала цукерку на язик, коли вона розтанула, поклала другу, тоді, якось мимоволі, третю...
Вона геть не хотіла образити брата. Як йому сказати, що з'їла його цукерку? Але ж Бджілка сказала, що то для неї. Леся заспокоювала сама себе.
А перед виходом із пасіки господиня дала їй ще ше три цукерки тому обіцянку лисичка виконала.

©Марія Солтис-Смирнова