Незграбне ведмежа

"Який же я незграба," подумав ведмедик Бурко, коли зачепив плечем найбільшого вулика на лісовій пасіці.
"Оце помічник," - зітхнув старий борсук Сопун. Саме він разом з бобрами Зубом і Хвостом допомагали бджолам по господарству.
Але бобри нині лагодили після паводка греблю, а пасіку слід було привести до ладу, бо вчора буревій накапостив.
- Бурко, нумо разом! Швидше буде!
- Добре, - погодилося ведмежа і дочекалося, щоб борсук підійшов до вулика.
- Чотири лапи краще за дві.
Вони взяли дашок з обох боків і поставили його на місце. Закріпили знизу глиною, покрили восковим блиском.
За якийсь час вся пасіка виблискувала рівненькими вуликами.
- Які ж ви вправні! Молодці! - хвалили бобри, які якраз впоралися з греблею і прийшли допомагати тут.
Та й Бурко вже не почувався незграбним - разом працювати краще.

© Марія Солтис-Смирнова