Тетянчин сон

Тетянка якось ввечері не хотіла спати. Вона довго крутилась у ліжечку, поки мама співала колискову. Потім вона почала розповідати казочку "Про Червону Шапочку" і дівчинка стала засинати.
А наснився Тетянці такий сон:
Жила вона зі своїми батьками біля лісу. А з іншого його боку мешкали дідусь з бабусею.
Одного ранку дівчинка вирішила провідати стареньких.
Вона сказала про це матусі, яка зібрала їй у кошичок смачненьких пиріжків і наказала дочці не сходити з стежини.
Дівчинка взяла гостинці й пішла до лісу.
Стежинка вилась між деревами і незабаром привела маленьку мандрівницю до гарної зеленої галявини, яка була вкрита крихітними білими квіточками. Тетянка, побачивши таку красу, зовсім забула про наказ матусі. Вона лише хотіла подивитись на квітки зблизька, але, коли підняла листочки, побачила спілі червоні сунички.
Дівчинка їла ягоди. Після цього вона почала їх збирати бабусі й дідусю. І не помітила маленька, як зайшла далеко від стежинки.
Довкола була лише галявина з суничками та виднілись сосни збоку.
Тетянка поспішила туди, але й там не помітила знайомої стежини. Та й невідомої не було. Вона сіла на пеньок і заплакала.
Раптом з-за пенька вибіг колючий їжачок, який побіг у бік лісу.Дівчинка навіть не помітила, що порушила його спокій. Вона ридала все голосніше, аж сірий зайчик злякався, що прямував до галявини поласувати суничками.
Тільки руденька білочка спостерігала за галасливою гостею лісу. Вона добре бачила, звідки прийшла маленька. Тому вирішила допомогти дівчинці. Руденька обережно спустилась на землю і підбігла до незнайомки. Вона поманила маленьку до себе.
Тетянка згодом помітила руденьку маленьку білочку. Через кілька хвилин мандрівниця побачила, що звірятко махає їй лапкою.
"Мабуть, вона кличе мене за собою," - здогадалась дівчинка і пішла за білочкою.
Часто вона бачила у траві лише руду пляму, але йшла вперед за нею.
Згодом руденьке звірятко привело Тетянку до знайомої стежини. Вона гарно подякувала своїй рятівниці і витягла з кишеньки горішок. Білочка з радістю прийняла винагороду і піднялася на дерево.
А дівчинка побігла до бабусі і дідуся й більше не звертала з доріжки.

(c) Солтис-Смирнова Марія Петрівна