На землю повільно спускався останній літній вечір. Сонечко так сильно не хотіло прощатися зі своїм великим другом Літом, що вирішило затриматися на небі трішечки довше і помилуватися синьою гладдю ріки та пахощами садів, де дозрівали яблука і груші.