Тетянка

Якось одного зимового ранку, коли на вулиці була сильна відлига, а в місті об'явили карантин, Тетянка прокинулась напрочуд тихою.
Вона не хотіла їсти, навіть гратися.
Мама попробувала дитяче чоло і охнула - у маленької була температура.
От тільки горло крихітка не показала, але мокрота під носом і сильний кашель переконали маму, що справа серйозна.

Якось у вихідний, коли у місті був базарний день, а Тетянці потрібно було купити нову сорочечку, вона за батьками у колясочці поїхала на ринок.
Календар ще показував січень, але на небі яскраво світило сонечко, а по дорозі текли струмочки, які ще кілька днів назад були білим снігом, що так голосно хрустів під ногами.

Тетянка дуже любила мамину сестру. І поки була в бабусі, коли тьотя приходила в гості, то вона клала крихітку спати.
Одного разу мама і бабуся дівчинки відлучились по справах, а маленька залишилась лише з тіткою.
Тетянка вважала себе вже дорослою, тому часто не хотіла лягати спати вдень.
Та тьотя запропонувала перевірити, чи спить улюблений зайчик.

Тетянка з самого малечка не любила соски-пустушки.
Вона так ними плювалась, що батьки не змогли привчити маленьку до "антикричалки".
От тільки після року, коли почали лізти бокові зуби, дівчинка почала брати сосочку. Ні, щоб не посмоктати, а просто, щоб почесати болючі ясна. Вона її гризла і навіть кусала.
Одного разу, коли всі були у бабусі, Тетянка знайшла аж дві сосочки.

Коли Тетянка була у бабусі, одного дня дівчинку повезли гуляти на саночках до лісу.
Татко і мамка по черзі везли свою крихітку. Дівчинка загрібала сніг рученятами, затягнутими в червоні рукавички. Зовсім скоро вони стали схожими на якісь дивні їжачки. Батьки весело сміялись, стряхуючи залишки снігу.
- Так і ручки стануть мокрими, -- казала мама.
- Сухенькі, - відповідала маленька.