Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Яким великим витівником був цей бешкетник!
Ну й дня не проходило, щоб він чогось не вдіяв. І не тому, що він хотів щось розбити, перевернути чи зламати.
Просто у Бешкетника було дуже багато енергії. І ніхто не знав, що з нею робити.
Ось так і виходило: відправлять брати його мити посуд, а Бешкетник обов'язково тарілку чи чашку розіб'є.

Ще один брат-гном називався Пихатий. Це тому, що він собою сильно пишався і ходив постійно з задертим носом.
Саме тому він і не виходив з дому, щоб не перечепитися ніде, бо й очі у нього вгору підняті.
Та одного разу, коли всі гноми брати вибралися на пікнік, щоб на свіжому повітрі поласувати ягодами, Пихатому довелося також йти.

Наступного дня до Сонечки у гості зібралися вже кілька шматочків пластиліну.
Щоб розсмішити дівчинку, вони спочатку склалися в гарний потяг.
У нього був синій паровозик і жовтий, червоний та зелений вагончики.
Маленький поїзд так сподобався крихітці, що вона довго спостерігала, як він їздить по столі. Аж поки не пригадала, що потяг має їздити на колії. А її ж не було!

Одного разу в маленької дівчинки з'явився пластилін.
Та крихітка б і не згадала про нього, якби одного разу мама не перебирала у шафі й не побачила яскраву коробочку.
От і вирішила вона познайомити свою донечку з пластиліном.
І почала вона з одного шматка.
Був він гарного персикового кольору.
Ось матуся й почала розповідати: