Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Одного дня сорока, що була лісовою листоношею, принесла на крилах телеграму для фей.Ті неймовірно зраділи, бо дуже рідко отримували телеграми.
- Читай швидше, - просили сестри Мудрість.
Та розгорнула листок:
- Дорогі лісові феї, запрошую вас в гості. Ваша Зубна Фея.
- Ой, я так довго не бачила нашу подругу! - крикнула на радощах Доброта.

Цуцик Рей приїхав у гості. Якраз була глибока ніч, тому малюк відразу ліг спати.
А наступного ранку, коли малюк прокинувся, випив свіженького молока, пожував всі домашні тапочки, які знайшов у коридорі, Рей почав проситися на вулицю.
Господиня не заперечувала – її маленька онучка також йшла гуляти.
З неба їм привітно усміхалось сонечко, лагідно виблискуючи на листочках дерев краплинами роси.

Жили у великому зеленому лісі на могутньому дубі, де росло багато жолудів, у маленькому будиночку жили феї.
Ці сестрички вміли літати. За їхніми спинами росли невеликі прозорі крильця. І в кожної феї на крильцях був візерунок. Єдиний і неповторний.
У феї Посмішки на крильцях були дві крихітні посмішки.

У малесенькому містечку, що загубилось серед безкрайнього лісу, у будинку, який, здавалось, дахом торкався неба жила одна дуже хороша жінка.
Та, от диво, у такої хорошої людини була дуже неслухняна дочка. А звали дівчинку Варварою.

Тетянка все більше підростала.
А на вулиці ставало все тепліше.
І от, коли одного сонячного дня дівчинка з мамою пішли на прогулянку, маленька побачила справжнє диво - запрацював фонтан.
У цьому фонтані водичка наче розливалась по тарілочках, потік був маленьким, і в ньому чудово милися дитячі ручки.
- Мочи тільки пальчики, інакше рукави будуть мокрі, - наказувала матуся.