Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Одного холодного осіннього ранку, коли все небо було затягнуто сивими хмарами і тихо накрапав дощ, лісові феї влаштували собі чаювання.
Тим більше, що всі їхні дзвоники-виклики мовчали.
Та не встигли сестри з'їсти і по шматочку солоденького яблучного пирога, що спекла Мудрість, як у вхідні двері постукали.
Коли Доброта відчинила, на порозі стояли дві маленькі феї.

Маленьку кицю Маркізу щойно принесли до нового дому.
До цього вона ніколи не розлучалась з матусею. Маленькій стало так сумно, що, коли господарі полягали спати, Маркіза гірко заплакала. Тут так сумно. Немає і братиків, з якими кішечка любила гратися, і мами, що ніжно облизувала всіх кошенят, коли ті лягали спати.
Навіть молока не хотілось.

Одного дня сорока, що була лісовою листоношею, принесла на крилах телеграму для фей.Ті неймовірно зраділи, бо дуже рідко отримували телеграми.
- Читай швидше, - просили сестри Мудрість.
Та розгорнула листок:
- Дорогі лісові феї, запрошую вас в гості. Ваша Зубна Фея.
- Ой, я так довго не бачила нашу подругу! - крикнула на радощах Доброта.

Цуцик Рей приїхав у гості. Якраз була глибока ніч, тому малюк відразу ліг спати.
А наступного ранку, коли малюк прокинувся, випив свіженького молока, пожував всі домашні тапочки, які знайшов у коридорі, Рей почав проситися на вулицю.
Господиня не заперечувала – її маленька онучка також йшла гуляти.
З неба їм привітно усміхалось сонечко, лагідно виблискуючи на листочках дерев краплинами роси.

Жили у великому зеленому лісі на могутньому дубі, де росло багато жолудів, у маленькому будиночку жили феї.
Ці сестрички вміли літати. За їхніми спинами росли невеликі прозорі крильця. І в кожної феї на крильцях був візерунок. Єдиний і неповторний.
У феї Посмішки на крильцях були дві крихітні посмішки.