Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Маленьку Христинку недаремно називали дзиґою. Дівчинка не могла всидіти на місці і трьох хвилин.
Тільки у водичці непосида могла бути довго. Тим більше, що у ванній з нею плавали рибки і каченята.
Тому головною проблемою мами було обстригання нігтиків і чищення вушок.
Жінка з першою проблемою згодом розібралась: нігтики з ножичками гралися, коли крихітка спала.

У темному вечірньому небі ще поки що було тихо. Сонечко лише встигло сховатися за обрій, тому зіроньки - і великі, і малі, неохоче прокидалися в своїх ліжечках, солодко потягуючись.
Місяць, а сьогодні він був круглий, як свіженька паляниця, виглянув зі своєї хатинки, взяв свою сурму...
- Пора на небо! - почулось з однієї зоряної хатинки.

Біла зима вже відступила.
На деревах з'явилися бруньки, а з-під маленьких клаптиків снігу виглянули перші паростки зеленої травички.
І галявину біля джерела вкрили проліски.
Роботи зараз було не так багато, тому Мудрість одного ранку, коли привітне сонечко тільки розпочало будити землю,запропонувала сестрам якось вибратися на поле.

У малого Юрчика вже зібралось стільки машинок, що у гараж під шафою вони вже просто не вміщувались.
Тому хлопчик всі свої маленькі машинки, а їх зібралося вже більше тридцяти, поскладав у коробку.
Машинки спочатку зацікавились новим місцем, але коли хлопчик на нижні почав складати ще й зверху, трохи захвилювались:

Була пізня зимова ніч.
Перед святом хмаринки щедро посипали земля сріблястим снігом, а морозець старався, щоб його малюнки на шибках були неперевершеними.
В теплих оселях люди вбирали ялинки дощиком та різнобарвними кульками, клали на стіл цукерки і мандарини.
І в кожне вікно заглядали діти. Всі чекали його.