Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Зовсім поруч з охайним селом у невеликому ліску, де кремезні дуби вклонялись тендітним берізкам, де ліщина приятелювала з сусідкою горобиною, а зелені ялинки вночі любили погомоніти під спів вітру, жили їжаки.
Одного ранку, коли їжаки прокинулись, вони не впізнали рідного лісу: ягоди на калині і горобині налилися червоним, листя дубу і липи з зеленого стало жовтим або червоним.

Якось влітку, коли лісових фей зовсім замучила спека, вони вирішили влаштувати вихідні і полетіти відпочити до моря.
Тим паче, що вони дуже давно не бачили водну фею. Тільки знали з листів, що тепер поруч з нею живе пісочна фея.
Любов, Доброта, Мудрість і Посмішка швиденько зібрали свої речі, і вирушили у подорож.

"Як добре було спати у мами під боком", - думала маленька Яночка.
Але сьогодні її переселили в іншу кімнату. Януся ще не вміла розмовляти, але так радісно сміялась, побачивши стіни з намальованими ведмежатами і їжачками, що батьки зрозуміли: кімната їй сподобалась.
Але тільки на вулиці почали збиратися сутінки, як маленька прибігла у спальню до мами і тата.

Тетянка так виросла!
Вона вже ходила у садочок. Там було так весело. Разом з дітками вони малювали і танцювали, читали казки та вивчали віршики.
Матуся налюбуватися не могла своєю Тетянкою.
Одного разу, коли дівчинка прийшла в садочок, всі хлопчики дружньо вітали їх зі святом.
Ввечері крихітка запитала матусю:
- А яке свято?

Почалась зима.
Маленький Павлик сидів перед віконцем і дивився, як падає перший сніг.
Завтра вони з мамою підуть гуляти.
А зараз вже пора пити молочко і лягати спати.
Хлопчик зустрічав сонечко посмішкою.
- Мамо, пішли гуляти! - закричав малюк.
- Ти тільки прокинувся. Ще треба вмитися і поснідати, - лагідно відповіла матуся, обіймаючи синочка.