Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Крихітка в коконі побачила яскраве світло.
Оченята швидко відкрились. Але поворухнути головою і тільцем було важко -- місця зовсім не вистачало.
Та й за спиною щось ворушилось.
"Крила!" -- зраділа ще у недалекому минулому гусеничка.
"Я -- метелик! Я вмію літати!"
Від такої радості крила розкрились повністю, а тендітний кокон розірвався.
"Які вони гарненькі!"

Жила на світі маленька дівчинка.
Але ім'я її мало хто пам'ятав, бо крихітка любила поплакати, потупотіти ніжками, поверещати. Тому прозвали її Капризулькою.
Мама з татком сильно любили донечку і готові були для неї зробити все-все.
Але що робити, якщо маленька нічого не хоче сказати, а відразу у крик і плач.

Маленька Яночка знову перебирала свої іграшки: котя, коник, коник, ще один.
-- І-го-го, -- роздалося довкола і маленька дівчинка з фігурками коней помчала по кімнаті.
Мама і сестричка лише весело засміялись.
-- Давай, ми твоїх коників на ялинку повісимо. Може, вони подарунки від Діда Мороза привезуть, -- запропонувала старша сестра.
Крихітка принесла їй двох маленьких конячок:

Саша сонно потирала оченята. А так не хотілося йти у ліжечко.
Мама казала, що сьогодні чарівна ніч, коли Дід Мороз розносить діткам подарунки і кладе їй під ялинку.
Але сон підкрався непомітно, тому тато переніс крихітку на ліжко.
Вона солодко посміхнулась уві сні, і батьки залишили дівчинку.
Тільки Сашуня прокинулась. Ріжок місяця заглядав у віконце, мерехтіли зірочки…

Далеко-далеко на Півночі, де Дід Мороз цілий рік майструє малятам іграшки, одного разу відбувся справжній переполох.
Звідкись не візьмись, під крижаною хатинкою Мороза з’явилась дівчинка, та така маленька, що ще не вміла сказати, хто її батьки і як там опинилась.
Тому взяв її дідусь до себе.