Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Серед хлопчачих іграшок машинки і літачки, потяги і трактори займають чи не найголовніше місце.
Але маленький Ігорчик -- молодший братик Максимка більше любив звірят. Слоники і ведмежатка, зайчики і їжачок, жираф, бегемот й ягуар витіснили з кімнати пожежну машину, вантажівку і автобус. Літачки й вертольоти осіли на полицях з книгами.

Десь, ніхто не знає, де саме, поміж лісом і річкою невеличкою ховалась галявинка, схожа на рукавичку.
І росли на тій галявинці чотири квіточки. блакитна і жовтенька, коричнева і червоненька.
З самого ранку, як тільки сонячне проміння торкалося травички на галявинці, розпускались пелюстки.
Одного дня на галявинку приповз равлик.

А чи знаєте ви, що на зірочці, яка перша ввечері з'являється на небі живуть казки.
І не звичайні, а летючі.
Як тільки нічка вкриє землю, казочки розлітались в різні боки.залітаючи в кожну хатину, де жили дівчинка чи хлпчик, даруючи дітлахам кольорові хороші сни.
Жила десь далеко у маленькому затишному будиночку крихітна дівчинка.
Цілий день вона гралась, сміялась і веселилась.

Десь серед духмяних літніх трав і зеленого листя лісу поблизу невеличкого містечка народився легкий вітерець.
І таким він був малим пустуном. То листочок підніме, щоб перший промінчик сонця розбудив білочку у дуплі. То травинкою зайчика налякає.
То одного разу ввірвався вітерець у містечко.

Крихітка в коконі побачила яскраве світло.
Оченята швидко відкрились. Але поворухнути головою і тільцем було важко -- місця зовсім не вистачало.
Та й за спиною щось ворушилось.
"Крила!" -- зраділа ще у недалекому минулому гусеничка.
"Я -- метелик! Я вмію літати!"
Від такої радості крила розкрились повністю, а тендітний кокон розірвався.
"Які вони гарненькі!"