Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

У великому місті, де мешкало багато дітей, а дорослі лише приходили в гості, жив маленький хлопчик. А прозивали його Хитрунцем-Брехунцем, бо нічого він робити не вмів, лише хитрував та небилиці розповідав.
А дітям, крім казок-небилиць небагато треба, тому малого хитруна у місті всі любили.
Але до пори, до часу. Поки малюк не почав обманювати друзів.

Наймолодший брат-гном був страшенним скупердяєм. Він не любив ділитися ні з ким і нічим. Тому й прозвали його Жаднюгою.
Одного разу брати попросили Жаднюгу сходити в ліс по ягоди. Той охоче погодився, бо знав гарний ягідник, де вистачило б ягід для всіх.

Якось дуже давно ще до появи людей на землі оселилося на одній з хмарин подружжя.
А були і чоловік і жінка такими легкими, що й не падали. Його звали Грім, а дружину - Блискавка.
Ох, і любили вони посваритися, особливо, коли з їхньої хатини-хмарини починався дощ.

У старому і дуже великому лісі, де жило багато різних тварин, а дерева у спекотний день перетворювались на велетенські парасольки, що не пропускали промінчики вниз.
І лише на галявинах, де дерев не було, яскраво світило сонечко, даруючи лісовим мешканцям своє тепло.
От біля однієї великої галявини ріс старий дуб, але він ще залишався могутнім деревом.

У маленької дівчинки Ларочки було дуже багато книжечок.
Вона ще не вміла читати, але з радістю їх гортала, роздивляючись яскраві малюнки зі звірятами, машинками, рибками, овочами і фруктами.
От тільки не вистачало маленькій терпіння довго їх гортати.