Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Вже на вулиці лютував лютий.
Та й не лютий, а Зима лютувала, адже скоро віддавати земля Весні.
А ще стільки снігу залишилося в коморі.
От і вирішила біла бабуся наприкінці свого господарювання добре посипати землю.
Викликала свого помічника Мороза, щоб той теж не байдикував, вигнала з комори найбільшу снігову хмарину...
На землі стояв тихий передвесняний вечір.

Ох, цей Лінивець!
Всім братам через нього було іноді не по собі, бо доводилось братам по черзі всю роботу замість цього брата робити.
А чого?
Та тільки йому дадуть завдання, як Лінивець шмиг в найдальшу кімнату або на горище, або, коли тепло, на верхівку дуба, щоб на сонечку погрітися, і спати.
Так і може цілий день спати.
І навіть їсти не хоче!

Одного теплого літнього дня, коли всі брати гноми поралися по господарству, Прожора залишився на кухні сам.
Йому доручили відповідальну роботу - помити увесь посуд.
Що він і зробив. Навіть не розбив жодної чашки і тарілки!
От тільки відразу ж після цієї праці захотілось поїсти чогось смачненького.

Якось вітер пригнав величезну хмару до лісу.
Всі звірі там просили дощу, бо навіть струмочки пересохли від засухи. Гинули лісові квіти.
От тільки хмара була така розлючена, що її розбудили, а вона саме дивилась веселкові сни, що влаштувала над лісом справжнісіньку зливу. А злість виганяла громом і блискавками.

На краю світу дуже давно була країна Математика. А була вона зовсім маленькою. Всього кілька міст.
І міста в цій країні були особливими. В одному жили цифри, в іншому знаки, у третьому геометричні фігури.
От ця історія відбувалась саме в третьому місті.