Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

На березі моря стояло невелике містечко.

У маленькій хатинці поблизу води разом з батьком-рибалкою і люблячою матусею жив маленький хлопчик.

Він мріяв вирости і побачити весь світ, плаваючи на кораблі.

Та, от лихо, малюк боявся всього.

Жила на світі тітонька.

А яке у неї ім'я - ніхто не міг пригадати.

Була у неї одна велика проблема - тітонька все забувала.

Коли вона хотіла їсти - чомусь лягала спати, коли хотіла почитати книжку - йшла в гості, коли прагнула поплакати - весело сміялась.

Одного сонячного ранку тітонька "Не знаю" пішла на базар.

Тетянка не пам'ятала свого першого свята Миколая, тому хотілось, щоб друге не забувалось.
Мама дівчинки, вкладаючи донечку в обідню пору спати, розповідала маленькій про святого, який дуже любить дітей, тому щороку приносить слухняним хлопчикам і дівчаткам подарунки, які кладе їм під подушку.
Засинаючи, Тетянка відповіла, що вона чемна і всіх слухається.

У зеленому хвойному лісі жило багато ялинок.
Всі вони були різного віку та росту.
Наближалось свято Нового року.
Саме до цього свята у ліс приходили люди і вирубували ялинки.
А ті були раді, що, хоч і висохнуть, та побачать свято.
Між великих і гарних ялинок вже кілька років росла невеличка смерічка.
Вона була така непримітна, що ніхто з людей і не глянув на неї.

Домовичок Миколка вже кілька раз допомагав господині на кухні.
Одного дня вони борщ варили, іншого тушкували курочку з овочами, навіть кілька днів назад пекли пиріжки. Такі пухкі і смачні, з вишеньками.
Миколка вирішив, що цього разу на кухні впорається сам.
Тим більше завтра свято, і домовичок хотів влаштувати всім сюрприз.