Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

А Мишка знову брала яскравий ліхтарик і йшла на узлісся.
Бабуся казала, що зима прийде звідти.
То Мишка й бігала перевіряти, чи не йде.
Аж якось небо потемніло. І крихітна хвостунка залишилася в теплій норі. Закрилася між мої і листя й заснула.
Вранці схопила вона свого ліхтарика і вибігла з домівки.
А навколо все біле-біле.

Єнотик Гостроносик не любив холоду. І як тільки прийшов час осінніх дощів, малюк бурмотів собі під ніс: "Хочу весни".
Та, коли впав сніг, а шибки розмалював мороз, єнотик вже перестав хнюпитись.
Бабуся сплела малому теплий барвистий шарфик, то він взагалі повеселішав.
- Гуляти йдеш? - спитав Гостроносика зайчик Білий Пух.
- А куди?
- До озера. Воно тепер перетворилося на ковзанку.

Мишці не спалося. В її нірку заглядав на диво великий повний місяць. Він нагадував їй здоровенну жовту головку сиру. А сир вона любила понад усе.
Раптом на узліссі неподалік почулися кроки. Вони наближалися все ближче. І полохлива Миша вже встигла забути про сир і місяць.
Поки гість не минув її домівку і не став навпроти великої жовтої кулі.
"Олень," - зраділа Мишка.

Він поселився під самим дахом новобудови.
Великий чорний крук вибрав це місце не даремно.
Звідси виднілися труби-гіганти, а поруч у сосновому ліску, що слугував міським парком, жили білки-пустунки і кілька їжаків.
Тому самотнім птах не був.
Якось полетів крук до річки, що в'яном крутилася довкола міста. І зустрів на пляжі черепашку.
- Звідки ти тут така взялася? - здивувався птах.

Зібралися якось звірята свято зустрічати.
Ведмідь каже:
- У зимову сплячку впадати не хочу. Краще Новий Рік зустрічати. Може, навіть Діда Мороза побачу.
- Ми й самі його ніколи не зустрічали, - розсміялися Зайчик з Білочкою.
Оленятко запропонувало листа головному зимовому чарівнику написати.
Їжачок взяв бронзовий дубовий листок і ялинову голку. І почав писати з допомогою друзів: