Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Жила собі маленька павучиха Павлуся.
Та така вона була мале, що ще навіть павутинку робити не могла.
Вчили її мама й тато, вчили дідусь і бабуся. Навіть братики з сестричками вчили, а в Павлусі нічого не виходить.
Їй краще спуститися по татовій павутинці з дому і досліджувати то кущик, то травичку поруч.

Білочка Анні перебиралася з гілки на гілку, поспішаючи до комори.
Раптом внизу вона побачила щось зелене. Воно зовсім не було схоже на траву, тому Анні спустилася.
То була велика шкарлупа. Вірніше, її частина.
- Цікаво, від чого вона?
Білочка зазирнула всередину, прислухаючись. Пахло ніби горіхом. Але з незнайомими нотками. - Великий горішок.

Жив на світі незвичайний метелик. Його крильця здалеку блищали місячним дужками. А ближче до середини мерегтіли зірочки.
Та Метелика мріяв про сонце. Він кілька разів навіть спробував до нього летіти. Але бракувало сил.
Одного разу вітер заніс Метелика у незнайомі досі краї. Малюк побачив поруч жовте поле.

У синьому морі жив маленький синій Кит. І, як всі дітки, любив він пустувати.
Найбільше задоволення йому приносило випускання фонтану на поверхні моря.
- Твій фонтан - великий синій гриб, - казала мама.
- А що таке гриб?
- Скоро дізнаєшся. Ми за кілька днів дістанемось острова з грибами.
Малюк зрадів і чекав зустрічі з ними...

Одного разу Поросятко прокинулося з думкою, що воно зовсім не хоче бути товстеньким.
"От би бути схожим на зайчика". Та стрибнути так, як зайчик, Поросятко не змогло.
"Може, мені пощастить стати пташкою?" - подумав малюк і замахів попередніми ратичками.
Та й тут дива не сталося.
Побачив він прямо перед носом моркву.
"Хочу мати такий гострий носик, як у моркви!" - зраділо Поросятко.