Звірята, Природа, Іграшки, Оля, Оленка, Тетянка, Феї, гноми і домовички, Свято Миколая, Новий рік, Різдво, Великдень, Людські якості, Меблі, Математика, Наше тіло

Жили у лісі п'ятеро веселих ведмежат.
Разом гралися, рибку ловили. Разом і гуляти ходили.
Якось Ласунчик запропонував:
- А давайте підемо на ягідну галявинку. Думаю, там ягідки вже доспіли.
- Ходімо, ходімо, - підтримав Пустун.
Він вже побіг у бік галявини, коли ззаду почулося:
-Зачекайте. А чи знаєте ви, які ягідки можна їсти? - спитала Пушинка.

Це було так давно, що ніхто вже й не згадає. Коли вушка у зайчиків були короткими, наче в кота.
Одного ранку Хвостик прокинувся від того, що йому на носика впала сніжинка. Сірий зайчик відкрив оченята і побачив, як довкола змінився світ.
Сніг вкрив пожовклу траву, гілочки кущів і дерев.
- Глянь, які гарні чисті шубки, - показав Хвостик мамі, яка дрімала поруч.

Ведмежа було не лише другом, а й сусідом Їжачка.
Та одного зимового вечора, коли лапа Ведмедика випала з його рота, і солодкий сон увірвався, він відчув якийсь незнайомий запах.
Сонний прийшов до сусіда. А той теж не спить. На столі у нього велике горнятко. Звідки підіймається пара.
-Це що? -спитало Ведмежа і присунулось ближче.

- Мамо, а ти знаєш, де живе Дід Мороз?
- Звісно. На Півночі.
Мама-білочка обняла білченя Непосидьку.
- А для чого тобі?
- Треба листа віднести. Я ж був чесним увесь рік. Та сорока-поштарка захворіла.
- Не переживай. Поклади листа на віконечко, а сам лягай спати. Північний вітер донесе його куди слід.

Сорока сиділа у гнізді.
Сьогодні вона вийняла зі сховку всі свої скарби. Ось стрічечка, яку вона знайшла на березі. А це годинник, залишений кимось під сосною. Шматочок дзеркальця, принесеного з міста, намисто, що колись ще бабуся поцупила на ринку. Кілька блискучих монеток, підібраних на тротуарах.
Тільки щось тут бракує.
"Радості," - білобока перестала радіти скарбам.